елінвар
ЕЛІНВА́Р, у, ч., мет.
Сплав з нікелю, сталі та хрому, який має високу пружність і широко застосовується у виготовленні годинникових пружин, деталей і т. ін.
Пружні чутливі елементи прецизійних приладів, що працюють у різних температурних умовах, виготовляють зі сплавів типу елінвар, які мають низький температурний коефіцієнт модуля пружності (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)