Словник української мови у 20 томах

елінвар

ЕЛІНВА́Р, у, ч., мет.

Сплав з нікелю, сталі та хрому, який має високу пружність і широко застосовується у виготовленні годинникових пружин, деталей і т. ін.

Пружні чутливі елементи прецизійних приладів, що працюють у різних температурних умовах, виготовляють зі сплавів типу елінвар, які мають низький температурний коефіцієнт модуля пружності (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. елінвар — -у, ч. Сплав на основі нікелю, пружність якого при зміні температури майже однакова. Застосовують для виготовлення камертонів, пружин годинників, механічних вібраторів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. елінвар — елінва́р [від франц. el (asticite) invariable) – незмінна пружність] сплав на основі нікелю, пружність якого при зміні температури майже однакова. Застосовують для виготовлення камертонів, пружин годинників, механічних вібраторів.  Словник іншомовних слів Мельничука