елімінуватися
ЕЛІМІНУВА́ТИСЯ, у́ється, недок.
1. Підлягати елімінації.
Слабкі особини гинуть або не породжують потомства, їх гени елімінуються (з наук. літ.).
2. Пас. до елімінува́ти.
Наріжним каменем філософського знання є визнання людини предметом досліджень. На жаль, з філософських конструкцій недалекого минулого людина взагалі елімінувалась (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)