елімінувати
ЕЛІМІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що, спец.
Здійснювати елімінацію; видаляти, вилучати.
Навіть “гіпотетична” система максимальної повноти й комплексності інформації не елімінує ризики на момент прийняття рішень стосовно безпеки (з наук. літ.);
Для підтримання належної рідинності клітина має елімінувати ущільнювальні чинники (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)