емаль
ема́ль
-і, ж.
1》 тільки одн.Непрозора склувата маса, якою покривають металеві та керамічні предмети для оберігання їх від впливу кислот і лугів або для прикрашення.
2》 чого, перен. Гладка, блискуча поверхня чого-небудь, що нагадує таку масу.
3》 перев. мн. Художні вироби, покриті такою масою.
4》 тільки одн. Тверда, блискуча речовина, якою покрита коронка зуба.
Великий тлумачний словник сучасної української мови