емаль —
ема́ль 1 іменник жіночого роду покриття виробів ема́ль 2 іменник жіночого роду художні вироби віживається переважно у множині ема́ль 3 іменник жіночого роду тканина зуба
Орфографічний словник української мови
емаль —
-і, ж. 1》 тільки одн.Непрозора склувата маса, якою покривають металеві та керамічні предмети для оберігання їх від впливу кислот і лугів або для прикрашення. 2》 чого, перен. Гладка, блискуча поверхня чого-небудь, що нагадує таку масу. 3》 перев. мн.
Великий тлумачний словник сучасної мови
емаль —
Шклиця, див. фініфта
Словник чужослів Павло Штепа
емаль —
Ю, ч. Електронна пошта (e-mail). Записуй постійний емаль: postmaster@ukr.net.
Словник сучасного українського сленгу
емаль —
ема́ль (франц. email, від франкського smeltan – плавити) 1. Тонкий шар склоподібної речовини на поверхні керамічних або металевих виробів. 2. Е. зубна – шар кісткової речовини, що вкриває зуб і захищає його від руйнування.
Словник іншомовних слів Мельничука
емаль —
Мистецтво оздоблення емаллю, одна з найстаріших технік декоративно-ужиткового мистецтва.
Універсальний словник-енциклопедія
емаль —
Ема́ль, -лю, -леві (ч. p.; фр. I’émail; нім. der Email)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
емаль —
ЕМА́ЛЬ, і, ж. 1. тільки одн. Непрозора склоподібна маса, якою покривають металеві та керамічні предмети для оберігання їх від впливу кислот і лугів або для прикрашення.
Словник української мови в 11 томах