емаль

у. склиця; (на кераміці) поливо, полива.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емаль — ема́ль 1 іменник жіночого роду покриття виробів ема́ль 2 іменник жіночого роду художні вироби віживається переважно у множині ема́ль 3 іменник жіночого роду тканина зуба Орфографічний словник української мови
  2. емаль — -і, ж. 1》 тільки одн.Непрозора склувата маса, якою покривають металеві та керамічні предмети для оберігання їх від впливу кислот і лугів або для прикрашення. 2》 чого, перен. Гладка, блискуча поверхня чого-небудь, що нагадує таку масу. 3》 перев. мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. емаль — Шклиця, див. фініфта Словник чужослів Павло Штепа
  4. емаль — Ю, ч. Електронна пошта (e-mail). Записуй постійний емаль: [email protected]. Словник сучасного українського сленгу
  5. емаль — ема́ль (франц. email, від франкського smeltan – плавити) 1. Тонкий шар склоподібної речовини на поверхні керамічних або металевих виробів. 2. Е. зубна – шар кісткової речовини, що вкриває зуб і захищає його від руйнування. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. емаль — Мистецтво оздоблення емаллю, одна з найстаріших технік декоративно-ужиткового мистецтва. Універсальний словник-енциклопедія
  7. емаль — Ема́ль, -лю, -леві (ч. p.; фр. I’émail; нім. der Email) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. емаль — ЕМА́ЛЬ, і, ж. 1. тільки одн. Непрозора склоподібна маса, якою покривають металеві та керамічні предмети для оберігання їх від впливу кислот і лугів або для прикрашення. Словник української мови в 11 томах