1. Словник української мови в 11 томах

емаль

ЕМА́ЛЬ, і, ж.

1. тільки одн. Непрозора склоподібна маса, якою покривають металеві та керамічні предмети для оберігання їх від впливу кислот і лугів або для прикрашення.

Лякін тільки тепер помітив п’ятикутну зірочку, на якій уже потріскалась і повідпадала червона емаль (Шиян, Гроза.., 1956, 276);

— Підійшовши ближче, я побачив, що то був великий жерстяний лист, покритий емаллю (Мур., Бук. повість, 1959, 38);

*У порівн. Високі верби шуміли над ровом, і небо між ними синіло, наче емаль (Коцюб., II, 1955, 394).

2. чого, перен. Гладка, блискуча поверхня чого-небудь, що нагадує таку масу.

В гладенькій сивій емалі моря відбивались мерехтливі сузір’я (Дмит., Наречена, 1959, 38);

Емаль очей; Синя емаль неба.

3. перев. мн. Художні вироби, покриті такою масою.

До далекої цієї подорожі княгиня готувалась ще з зими: сама одібрала для імператорів і для кого буде надоба дари великі — хутра, риб’ячий зуб, золоті й срібні емалі (Скл., Святослав, 1959, 115).

4. тільки одн. Тверда, блискуча речовина, якою покрита коронка зуба.

Коронка зуба вкрита емаллю, яка відіграє велику роль у збереженні його цілості (Анат. і фізіол. люд., 1957, 92).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емаль — ема́ль 1 іменник жіночого роду покриття виробів ема́ль 2 іменник жіночого роду художні вироби віживається переважно у множині ема́ль 3 іменник жіночого роду тканина зуба Орфографічний словник української мови
  2. емаль — у. склиця; (на кераміці) поливо, полива. Словник синонімів Караванського
  3. емаль — -і, ж. 1》 тільки одн.Непрозора склувата маса, якою покривають металеві та керамічні предмети для оберігання їх від впливу кислот і лугів або для прикрашення. 2》 чого, перен. Гладка, блискуча поверхня чого-небудь, що нагадує таку масу. 3》 перев. мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. емаль — Шклиця, див. фініфта Словник чужослів Павло Штепа
  5. емаль — Ю, ч. Електронна пошта (e-mail). Записуй постійний емаль: [email protected]. Словник сучасного українського сленгу
  6. емаль — ема́ль (франц. email, від франкського smeltan – плавити) 1. Тонкий шар склоподібної речовини на поверхні керамічних або металевих виробів. 2. Е. зубна – шар кісткової речовини, що вкриває зуб і захищає його від руйнування. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. емаль — Мистецтво оздоблення емаллю, одна з найстаріших технік декоративно-ужиткового мистецтва. Універсальний словник-енциклопедія
  8. емаль — Ема́ль, -лю, -леві (ч. p.; фр. I’émail; нім. der Email) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)