емалювання

емалюва́ння

-я, с.

Дія за знач. емалювати.

Значення в інших словниках

1. емалювання — емалюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. емалювання — ЕМАЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. емалюва́ти. Метод емалювання за допомогою струмів високої частоти вперше у світовій техніці розробив ленінградський інженер Е. Н. Подклєтнов (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 120).  Словник української мови в 11 томах