емалювальниця

емалюва́льниця

-і.

Жін. до емалювальник.

Значення в інших словниках

1. емалювальниця — емалюва́льниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. емалювальниця — ЕМАЛЮВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до емалюва́льник. Праця емалювальниць надзвичайно копітка (Веч. Київ, 25.ІІІ 1958, 1).  Словник української мови в 11 томах