емалювальниця

ЕМАЛЮВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до емалюва́льник.

Праця емалювальниць надзвичайно копітка (Веч. Київ, 25.ІІІ 1958, 1).

Значення в інших словниках

1. емалювальниця — емалюва́льниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. емалювальниця — -і. Жін. до емалювальник.  Великий тлумачний словник сучасної мови