емалювальник

ЕМАЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч. Майстер, що займається емалюванням чого-небудь.

Першими у боротьбу за економію включилися емалювальники (Веч. Київ, 25.III 1958, 1).

Значення в інших словниках

1. емалювальник — емалюва́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. емалювальник — -а, ч. Майстер, що займається емалюванням чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови