Великий тлумачний словник сучасної мови

емалювальник

емалюва́льник

-а, ч.

Майстер, що займається емалюванням чого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. емалювальник — емалюва́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. емалювальник — ЕМАЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч. Майстер, що займається емалюванням чого-небудь. Першими у боротьбу за економію включилися емалювальники (Веч. Київ, 25.III 1958, 1).  Словник української мови в 11 томах