Орфографічний словник української мови

емалювальник

емалюва́льник

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. емалювальник — -а, ч. Майстер, що займається емалюванням чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. емалювальник — ЕМАЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч. Майстер, що займається емалюванням чого-небудь. Першими у боротьбу за економію включилися емалювальники (Веч. Київ, 25.III 1958, 1).  Словник української мови в 11 томах