1. Словник української мови в 11 томах

емалювальниця

ЕМАЛЮВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до емалюва́льник.

Праця емалювальниць надзвичайно копітка (Веч. Київ, 25.ІІІ 1958, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емалювальниця — емалюва́льниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. емалювальниця — -і. Жін. до емалювальник. Великий тлумачний словник сучасної мови