емалювання

ЕМАЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. емалюва́ти.

Метод емалювання за допомогою струмів високої частоти вперше у світовій техніці розробив ленінградський інженер Е. Н. Подклєтнов (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 120).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емалювання — емалюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. емалювання — -я, с. Дія за знач. емалювати. Великий тлумачний словник сучасної мови