емалювальниця

емалюва́льниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емалювальниця — -і. Жін. до емалювальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. емалювальниця — ЕМАЛЮВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до емалюва́льник. Праця емалювальниць надзвичайно копітка (Веч. Київ, 25.ІІІ 1958, 1). Словник української мови в 11 томах