епігони

епіго́ни

-ів, мн.

1》 міф. Сини героїв, які боролися за владу в 3 ст. до н. е. (епоха античності).

2》 Починаючи з елліністичного періоду – нащадки воїнів та полководців Олександра Македонського.

3》 Потомки, спадкоємці.

4》 Послідовники якого-небудь напряму (в політиці, науці, мистецтві і т. ін.), які не мають творчої самостійності і в нових умовах механічно відтворюють застарілі ідеї.

5》 перен. Нікчемний наслідувач.

Значення в інших словниках

1. епігони — В грец. міфології нащадки вождів, які полягли в поході сімох проти Фів; через 10 років, щоб помститися за смерть батьків, е. здобули і розграбували місто; в літературі послідовники застарілих художніх чи інтелектуальних напрямків.  Універсальний словник-енциклопедія