епіграфіка

епігра́фіка

-и, ж.

Допоміжна філологічна та історична дисципліна, що вивчає головним чином стародавні написи.

Значення в інших словниках

1. епіграфіка — епігра́фіка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. епіграфіка — • епіграфіка (від грец. 'επιγράφω — надписую) - допоміжна філол. й істор. дисципліна, об'єктом дослідження якої є давні тексти — написи на стінах і архітектурних деталях споруд, на камені, глині, цеглі, кераміці, дереві, кістці, шкірі...  Українська літературна енциклопедія
3. епіграфіка — епігра́фіка (від грец. επιγράφω – надписую) допоміжна історична та філологічна дисципліна, що вивчає стародавні написи, вирізьблені на твердих матеріалах (камінь, метал тощо).  Словник іншомовних слів Мельничука
4. епіграфіка — ЕПІГРА́ФІКА, и, ж. Допоміжна філологічна та історична дисципліна, що вивчає головним чином стародавні написи. В 1926 р. Г. Ю. Крачковський зробив подорож на Кавказ, де знайомився з місцевими зібраннями рукописів і спадщиною мусульманської епіграфіки (Видатні вітч. географи.., 1954, 136).  Словник української мови в 11 томах