епіграфіка
епігра́фіка
-и, ж.
Допоміжна філологічна та історична дисципліна, що вивчає головним чином стародавні написи.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- епіграфіка — епігра́фіка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- епіграфіка — • епіграфіка (від грец. 'επιγράφω — надписую) - допоміжна філол. й істор. дисципліна, об'єктом дослідження якої є давні тексти — написи на стінах і архітектурних деталях споруд, на камені, глині, цеглі, кераміці, дереві, кістці, шкірі... Українська літературна енциклопедія
- епіграфіка — епігра́фіка (від грец. επιγράφω – надписую) допоміжна історична та філологічна дисципліна, що вивчає стародавні написи, вирізьблені на твердих матеріалах (камінь, метал тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
- епіграфіка — ЕПІГРА́ФІКА, и, ж. Допоміжна філологічна та історична дисципліна, що вивчає головним чином стародавні написи. В 1926 р. Г. Ю. Крачковський зробив подорож на Кавказ, де знайомився з місцевими зібраннями рукописів і спадщиною мусульманської епіграфіки (Видатні вітч. географи.., 1954, 136). Словник української мови в 11 томах