епікриз

епікри́з

-у, ч.

Обов'язкова частина медичних облікових документів, в якій подані висновки про стан хворого.

Значення в інших словниках

1. епікриз — епікри́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. епікриз — епікри́з (від грец. έπίκρισις – визначення, висновок) остаточний висновок в історії хвороби, що містить причини захворювання, його перебіг, лікування та кінцевий результат хвороби.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. епікриз — ЕПІКРИ́З, у, ч. Заключна частина історії хвороби, у якій аналізується перебіг захворювання, характеризуються лікувальні заходи і т. ін.  Словник української мови в 11 томах