епікриз

ЕПІКРИ́З, у, ч. Заключна частина історії хвороби, у якій аналізується перебіг захворювання, характеризуються лікувальні заходи і т. ін.

Значення в інших словниках

1. епікриз — епікри́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. епікриз — -у, ч. Обов'язкова частина медичних облікових документів, в якій подані висновки про стан хворого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. епікриз — епікри́з (від грец. έπίκρισις – визначення, висновок) остаточний висновок в історії хвороби, що містить причини захворювання, його перебіг, лікування та кінцевий результат хвороби.  Словник іншомовних слів Мельничука