Великий тлумачний словник сучасної мови

епітаксія

епіта́ксія

-ї, ж.

Орієнтовний ріст одного монокристала на поверхні іншого.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. епітаксія — епітаксія, род. епітаксії (від гр. επι (епі) — на та ταξισ (таксіс) — впорядкований) метод осадження монокристалічної плівки на монокристалічну підкладку, при якому кристалографічна орієнтація шару, який осаджують...  Фізико-технічний словник-мінімум
  2. епітаксія — епіта́ксія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. епітаксія — Эпитаксия — epitaxy — Epitaxie — закономірне зростання різних мінералів, в яких хоч деякі кристалографічні елементи паралельні.  Гірничий енциклопедичний словник