епітаксія

епітаксія, род. епітаксії

(від гр. επι (епі) — на та ταξισ (таксіс) — впорядкований)

метод осадження монокристалічної плівки на монокристалічну підкладку, при якому кристалографічна орієнтація шару, який осаджують, повторює кристалографічну орієнтацію підкладки. Осаджена плівка зветься епітаксійною плівкою або епітаксійним шаром.

• Для відсутності дислокацій при епітаксії, необхідно узгодження сталих гратки відповідних речовин (Тітов).

• Епітаксія реалізує можливість контролю речовини в процесі росту (Тітов).

Значення в інших словниках

1. епітаксія — епіта́ксія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. епітаксія — Эпитаксия — epitaxy — Epitaxie — закономірне зростання різних мінералів, в яких хоч деякі кристалографічні елементи паралельні.  Гірничий енциклопедичний словник
3. епітаксія — -ї, ж. Орієнтовний ріст одного монокристала на поверхні іншого.  Великий тлумачний словник сучасної мови