епітаксія

епітаксія, род. епітаксії

(від гр. επι (епі) — на та ταξισ (таксіс) — впорядкований)

метод осадження монокристалічної плівки на монокристалічну підкладку, при якому кристалографічна орієнтація шару, який осаджують, повторює кристалографічну орієнтацію підкладки. Осаджена плівка зветься епітаксійною плівкою або епітаксійним шаром.

Для відсутності дислокацій при епітаксії, необхідно узгодження сталих гратки відповідних речовин (Тітов).

Епітаксія реалізує можливість контролю речовини в процесі росту (Тітов).

Джерело: Термінологічний тлумачний словник-мінімум для студентів фізико-технічного інституту на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епітаксія — епіта́ксія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. епітаксія — Эпитаксия — epitaxy — Epitaxie — закономірне зростання різних мінералів, в яких хоч деякі кристалографічні елементи паралельні. Гірничий енциклопедичний словник
  3. епітаксія — -ї, ж. Орієнтовний ріст одного монокристала на поверхні іншого. Великий тлумачний словник сучасної мови