Великий тлумачний словник сучасної мови

естетичний

естети́чний

-а, -е.

1》 Прикм. до естетика.

2》 Пов'язаний зі створенням, відтворенням і сприйняттям прекрасного в мистецтві та житті.

|| Викликаний прекрасним у житті чи мистецтві.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. естетичний — естети́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. естетичний — ЕСТЕТИЧНИЙ – ЕСТЕТНИЙ – ЕСТЕТСЬКИЙ Естетичний. Який стосується естетики; пов’язаний із створенням і сприйняттям прекрасного; пройнятий естетизмом. Вж. зі сл.  Літературне слововживання
  3. естетичний — [еистеитичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  4. естетичний — див. художній  Словник синонімів Вусика
  5. естетичний — естети́чний той, що стосується естетики або відповідає її вимогам.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. естетичний — Естети́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. естетичний — ЕСТЕТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до есте́тика. Соціалістичний реалізм пройшов велику школу очищення від скверни догматизму і начотництва, які гальмували розвиток естетичної теорії (Рад.  Словник української мови в 11 томах