жакувати

жакува́ти

-ую, -уєш, недок., перех. і без додатка, діал.

Грабувати.

Значення в інших словниках

1. жакувати — ЖАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що, заст. Грабувати, нищити, плюндрувати. Прийшли москалі Січ жакувати (Сл. Гр.); Я сам почувався приниженим, бо так вже тут повелося, що люди убогії і ниці духом, неосвічені, майже дикі величалися перед нами...  Словник української мови у 20 томах
2. жакувати — Жакува́ти, -ку́ю, -єш гл. Грабить, расхищать. Зараз і почали вози своїх старшин жакувати. К. ЧР. 345. Прийшли москалі Січ жакувати. ЗОЮР. І. 141. Пожакували всі крамні коморі, як жакували з ним у бусурман. К. ПС. 102.  Словник української мови Грінченка