жартівливий
жартівли́вий
-а, -е.
1》 Який любить жартувати, веселитися, схильний до жартів (про людину).
|| Власт. веселій, дотепній людині, яка жартує або любить жартувати (у 1 знач.).
2》 Який містить жарт, має характер жарту.
|| у знач. ім., рідко жартівливе, -вого, с. Щось дотепне, смішне.
Великий тлумачний словник сучасної української мови