Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
жив —
ЖИВ, а́, е́, присудк. сл., розм. Те саме, що живи́й 1. — А я на своєму слові стану: я за Чайченка дочки не ’ддам, поки жив (Вовчок, І, 1955, 215); — Як хочеш жив зостатись — кидай чесно шаблю та й уже (Тич., І, 1957, 270).
Словник української мови в 11 томах
жив —
Жив! меж. Звукоподраж. чириканью воробьевъ. Ном. № 10260.
Словник української мови Грінченка