1. Великий тлумачний словник сучасної мови

жив

-а, -е, присудк. сл., розм.

Те саме, що живий 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жив — ЖИВ, а́, е́, присудк. сл., розм. Те саме, що живи́й 1. — А я на своєму слові стану: я за Чайченка дочки не ’ддам, поки жив (Вовчок, І, 1955, 215); — Як хочеш жив зостатись — кидай чесно шаблю та й уже (Тич., І, 1957, 270). Словник української мови в 11 томах
  2. жив — Жив! меж. Звукоподраж. чириканью воробьевъ. Ном. № 10260. Словник української мови Грінченка