жилочка

жи́лочка

-и, ж.

Зменш.-пестл. до жилка 1-5).

Значення в інших словниках

1. жилочка — жи́лочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири жи́лочки  Орфографічний словник української мови
2. жилочка — ко́жна жи́лка (жи́лочка) дрижи́ть (гра́є, гово́рить, брини́ть, тремти́ть і т. ін.) / задрижа́ла (загра́ла, заговори́ла, забрині́ла, затремті́ла і т. ін.) у кого, рідше на кому, в кому.  Фразеологічний словник української мови
3. жилочка — ЖИ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до жи́лка 1-5. Одні очі горіли болізним світом; білки їх були мутні, жовті, перевиті, мов павутиною, кривавими жилочками (Мирний, І, 1954, 338); Їй на виску, як налита, сіпалась синява жилочка (Тич., І, 1957, 258).  Словник української мови в 11 томах
4. жилочка — Жилочка, -ки ж. ум. отъ жила.  Словник української мови Грінченка