Великий тлумачний словник сучасної мови

життєстійкий

життєстійки́й

-а, -е.

Здатний виживати у складних умовах, терпіти несприятливі умови.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. життєстійкий — життєстійки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. життєстійкий — ЖИТТЄСТІЙКИ́Й, а́, е́. Здатний виживати в складних умовах, переносити несприятливі умови. При вирубці насаджень білої акації з метою їх поновлення слід викорчовувати пні, орієнтуючись на швидкорослі і досить життєстійкі кореневі паростки (Укр. бот. ж., XIII, 1, 1956, 103).  Словник української мови в 11 томах