Словник української мови в 11 томах

життєстійкий

ЖИТТЄСТІЙКИ́Й, а́, е́. Здатний виживати в складних умовах, переносити несприятливі умови.

При вирубці насаджень білої акації з метою їх поновлення слід викорчовувати пні, орієнтуючись на швидкорослі і досить життєстійкі кореневі паростки (Укр. бот. ж., XIII, 1, 1956, 103).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. життєстійкий — життєстійки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. життєстійкий — -а, -е. Здатний виживати у складних умовах, терпіти несприятливі умови.  Великий тлумачний словник сучасної мови