життєстійкість

ЖИТТЄСТІ́ЙКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. життєстійки́й.

Нездоланна життєстійкість Шевченка, дивовижна міць його духу, його ідей живилися не самою тільки богатирською натурою поета, а мали своїм живодайним джерелом прометеївську силу народу, його непоборність і красу (Вітч., З, 1961, 127).

Значення в інших словниках

1. життєстійкість — життєсті́йкість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. життєстійкість — -кості, ж. Властивість за знач. життєстійкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови