життєстійкість
ЖИТТЄСТІ́ЙКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. життєстійки́й.
Нездоланна життєстійкість Шевченка, дивовижна міць його духу, його ідей живилися не самою тільки богатирською натурою поета, а мали своїм живодайним джерелом прометеївську силу народу, його непоборність і красу (Вітч., З, 1961, 127).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- життєстійкість — життєсті́йкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- життєстійкість — -кості, ж. Властивість за знач. життєстійкий. Великий тлумачний словник сучасної мови