жовтіючий

жовті́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до жовтіти.

Значення в інших словниках

1. жовтіючий — див. жовтий  Словник синонімів Вусика
2. жовтіючий — ЖОВТІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до жовті́ти. Напівпрозорі жовтіючі та червоніючі кетяги солодко дрімають серед лапатого листя (Коцюб., І, 1955, 278); Відцвіло благодатне літо, прокрадалася пора жовтіючого листу (Ле, Клен. лист, 1960, 172).  Словник української мови в 11 томах