жоломійка

жоломі́йка

-и, ж., заст.

Сопілка.

Значення в інших словниках

1. жоломійка — жоломі́йка іменник жіночого роду сопілка рідко  Орфографічний словник української мови
2. жоломійка — СОПІ́ЛКА (народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами), ДУ́ДКА, ДУДА́ рідше, ЖОЛОМІ́ЙКА заст., ПИ́ЩАВКА діал.; ЦІ́ВКА розм., ЦІВНИ́ЦЯ розм.  Словник синонімів української мови
3. жоломійка — ЖОЛОМІ́ЙКА, и, ж., заст. Сопілка. Взяв чередник жоломійку й скотину З шляху курного жене на долину (Щог., Поезії, 1958, 304); Сигнали, постріли з веж, сурми й жоломійки, військова музика, похід потужного війська (Гете, Фауст, перекл. М. Лукаша, 1955, 371).  Словник української мови в 11 томах
4. жоломійка — Жоломійка, -ки ж. ум. отъ жоломія.  Словник української мови Грінченка