жоломійка

ЖОЛОМІ́ЙКА, и, ж., заст. Сопілка.

Взяв чередник жоломійку й скотину З шляху курного жене на долину (Щог., Поезії, 1958, 304);

Сигнали, постріли з веж, сурми й жоломійки, військова музика, похід потужного війська (Гете, Фауст, перекл. М. Лукаша, 1955, 371).

Значення в інших словниках

1. жоломійка — жоломі́йка іменник жіночого роду сопілка рідко  Орфографічний словник української мови
2. жоломійка — -и, ж., заст. Сопілка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жоломійка — СОПІ́ЛКА (народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами), ДУ́ДКА, ДУДА́ рідше, ЖОЛОМІ́ЙКА заст., ПИ́ЩАВКА діал.; ЦІ́ВКА розм., ЦІВНИ́ЦЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. жоломійка — Жоломійка, -ки ж. ум. отъ жоломія.  Словник української мови Грінченка