Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
жукуватий —
жукува́тий прикметник рідко
Орфографічний словник української мови
жукуватий —
СМАГЛЯ́ВИЙ (про шкіру людини, саму людину — темніший від звичайного), СМА́ГЛИЙ, СМУГЛЯ́ВИЙ, СМУ́ГЛИЙ, ЧОРНЯ́ВИЙ, ЖУКУВА́ТИЙ підсил. розм., ЧОРНОМА́ЗИЙ підсил. розм.; СМАГЛОЛИ́ЦИЙ, СМАГЛОВИ́ДИЙ, СМАГЛОЧО́ЛИЙ поет.
Словник синонімів української мови
жукуватий —
ЖУКУВА́ТИЙ, а, е, рідко. З темною шкірою обличчя; смаглявий. — А про те не згадувала [пані], як жукуватий князь прогайнував усю батьківщину, зоставив їй тільки будинок невеличкий у місті (Вовчок, І, 1955, 258); Не встигли за ним зачинитися двері...
Словник української мови в 11 томах
жукуватий —
Жукуватий, -а, -е Очень смуглый. МВ. ІІ. 31, 32.
Словник української мови Грінченка