жукуватий
ЖУКУВА́ТИЙ, а, е, рідко. З темною шкірою обличчя; смаглявий.
— А про те не згадувала [пані], як жукуватий князь прогайнував усю батьківщину, зоставив їй тільки будинок невеличкий у місті (Вовчок, І, 1955, 258);
Не встигли за ним зачинитися двері, як на порозі заявилася огрядна постать чорного, жукуватого пана в формі судовця (Стельмах, Хліб.., 1959, 85).
Словник української мови (СУМ-11)