Великий тлумачний словник сучасної мови

журавлиця

журавли́ця

-і, ж.

Самка журавля; журавка.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. журавлиця — журавли́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. журавлиця — ЖУРАВЛИ́ЦЯ, і, ж. Самка журавля; журавка. А ще вище довгими ключами пливли журавлі з журавлицями (Довж., Зач. Десна, 1957, 131).  Словник української мови в 11 томах
  3. журавлиця — Журавлиця, -ці ж. = журавка.  Словник української мови Грінченка