журавлиця

ЖУРАВЛИ́ЦЯ, і, ж. Самка журавля; журавка.

А ще вище довгими ключами пливли журавлі з журавлицями (Довж., Зач. Десна, 1957, 131).

Значення в інших словниках

1. журавлиця — журавли́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. журавлиця — -і, ж. Самка журавля; журавка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. журавлиця — Журавлиця, -ці ж. = журавка.  Словник української мови Грінченка