жіноцький —
ЖІНО́ЧИЙ (стос. жінок; який складається з жінок тощо), ДА́МСЬКИЙ, ЖІНО́ЦЬКИЙ рідше, МОЛОДИ́ЧИЙ розм., БА́БСЬКИЙ фам., БА́Б'ЯЧИЙ фам. Десь за юртою почувся молодий жіночий голос, дзвінкий і прозорий, як весняний струмок (З.
Словник синонімів української мови
жіноцький —
ЖІНО́ЦЬКИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що жіно́чий 1, 2. Тонкі жіноцькі голоси зливались гарно й до ладу з чоловічими в піснях (Н.-Лев., І, 1956, 374); На старість на жіноцьку Я роботу перейшов! (Фр.
Словник української мови в 11 томах
жіноцький —
Жіноцький, -а, -е = жіночий. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький. Мет. 41.
Словник української мови Грінченка