забагливий

заба́гливий

-а, -е.

Який має багато забаганок; примхливий.

Значення в інших словниках

1. забагливий — заба́гливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. забагливий — див. ВЕРЕДЛИВИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. забагливий — ВЕРЕДЛИ́ВИЙ (який вередує, постійно має примхи), ПРИМХЛИ́ВИЙ, КАПРИ́ЗНИЙ, КОМИ́ЗЛИВИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, ВИМИСЛИ́ВИЙ рідко, МОРО́ЧЛИВИЙ розм., ПРИМХУВА́ТИЙ зах.; ВИБА́ГЛИВИЙ (про смак і т. ін.  Словник синонімів української мови
4. забагливий — ЗАБА́ГЛИВИЙ, а, е. Який має багато забаганок; примхливий. Юзина приязнь була неспокійна, забаглива (Л. Укр., III, 1952, 656).  Словник української мови в 11 томах