забагливий
ЗАБА́ГЛИВИЙ, а, е. Який має багато забаганок; примхливий.
Юзина приязнь була неспокійна, забаглива (Л. Укр., III, 1952, 656).
Словник української мови (СУМ-11)ЗАБА́ГЛИВИЙ, а, е. Який має багато забаганок; примхливий.
Юзина приязнь була неспокійна, забаглива (Л. Укр., III, 1952, 656).
Словник української мови (СУМ-11)