забагнений
ЗАБА́ГНЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до забагни́ти.
Спинилися [Михайло і візник] у заїжджому дворі, забагненому, тісному (Збан., Сеспель, 1961, 363);
Ледве плутають ногами ще забагнені сиваським болотом махновські коненята (Гончар, II, 1959, 441).
Словник української мови (СУМ-11)