1. Словник української мови в 11 томах

забагнений

ЗАБА́ГНЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до забагни́ти.

Спинилися [Михайло і візник] у заїжджому дворі, забагненому, тісному (Збан., Сеспель, 1961, 363);

Ледве плутають ногами ще забагнені сиваським болотом махновські коненята (Гончар, II, 1959, 441).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забагнений — заба́гнений прикметник діал. заба́гнений дієприкметник забруднений діал. Орфографічний словник української мови
  2. забагнений — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до забагнити. Великий тлумачний словник сучасної мови