1. Словник української мови в 11 томах

забагливий

ЗАБА́ГЛИВИЙ, а, е. Який має багато забаганок; примхливий.

Юзина приязнь була неспокійна, забаглива (Л. Укр., III, 1952, 656).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забагливий — заба́гливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. забагливий — див. ВЕРЕДЛИВИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. забагливий — -а, -е. Який має багато забаганок; примхливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. забагливий — ВЕРЕДЛИ́ВИЙ (який вередує, постійно має примхи), ПРИМХЛИ́ВИЙ, КАПРИ́ЗНИЙ, КОМИ́ЗЛИВИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, ВИМИСЛИ́ВИЙ рідко, МОРО́ЧЛИВИЙ розм., ПРИМХУВА́ТИЙ зах.; ВИБА́ГЛИВИЙ (про смак і т. ін. Словник синонімів української мови