Великий тлумачний словник сучасної мови

забарити

забари́ти

див. забарювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. забарити — забари́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. забарити — ЗАТРИ́МУВАТИ (залишати, утримувати кого-, що-небудь на якийсь час у певному місці, положенні), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, БАРИ́ТИ, ГА́ЯТИ, ЗАГА́ЮВАТИ, ВГА́ЮВАТИ (УГА́ЮВАТИ) розм., ЗАБА́РЮВАТИ розм., ЗАБАРЯ́ТИ розм.; ТРИМА́ТИ, ДЕРЖА́ТИ (не відпускаючи). — Док.  Словник синонімів української мови
  3. забарити — ЗАБАРИ́ТИ див. заба́рювати.  Словник української мови в 11 томах
  4. забарити — Забарити, -ся см. забаряти, -ся.  Словник української мови Грінченка