забиратися

забира́тися

-аюся, -аєшся, недок., забратися, -беруся, -берешся, док.

1》 Залазити куди-небудь (нагору, всередину і т. ін.).

|| Проникати куди-небудь (про світло, вітер і т. ін.).

|| Потай заходити, проникати куди-небудь.

|| Заходити, заїжджати куди-небудь далеко; опинятися десь.

|| Перебиратися, переїжджати куди-небудь.

2》 розм. Відходити, від'їжджати звідкись, куди-небудь.

3》 до чого, розм. Братися за яку-небудь справу, приступати до чого-небудь.

|| з інфін., рідко. Починати щось робити.

4》 розм. Братися (руками).

5》 тільки недок. Пас. до забирати 1-4).

Значення в інших словниках

1. забиратися — забира́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. забиратися — [забиератиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а  Орфоепічний словник української мови
3. забиратися — ВЛА́ЗИТИ (УЛА́ЗИТИ) (проникати всередину чогось, лізучи повзком, протискуючись), ВЛІЗА́ТИ (УЛІЗА́ТИ), ЗАЛА́ЗИТИ, ЗАПОВЗА́ТИ. — Док.: влі́зти (улі́зти), залі́зти, заповзти́.  Словник синонімів української мови
4. забиратися — ЗАБИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАБРА́ТИСЯ, беру́ся, бере́шся, док. 1. Залазити куди-небудь (нагору, всередину і т. ін.). Втомившись, вони [діти] забирались на біле каміння (Коцюб., II, 1955, 312); Така глибока втома..  Словник української мови в 11 томах