забирати
забира́ти
-аю, -аєш, недок., забрати, -беру, -береш, док.
1》 перех.Брати що-небудь собі, із собою.
|| Схопивши, охопивши рукою (руками або яким-небудь знаряддям), брати щось.
|| Витягати, висмоктувати з чого-небудь.
2》 перех. Вести, везти кого-небудь із собою, до себе.
Кат [його (її і т. ін.)] забирай — сталі звороти, які виражають зневажливе, байдуже ставлення до того, про кого або що йде мова, обурення або захоплення.
3》 перех. Насильно брати, віднімати силою в кого-небудь.
|| Наступаючи, захоплювати, займати населений пункт, яку-небудь територію і т. ін.
|| Заливати, затопляти.
|| перен. Позбавляти кого-небудь чогось.
|| перев. док. Потай або насильно взяти, вивести.
4》 перех., розм. Заарештовувати, затримувати кого-небудь.
5》 перех. і без додатка, перен., розм. Опановувати, охоплювати кого-небудь (про якесь почуття, стан і т. ін.).
6》 перех. Віднімати (час, енергію і т. ін.).
7》 перех., рідко. Сильно діяти на кого-небудь, даватися взнаки.
8》 неперех. Змінювати напрям руху, відхилятися від попереднього напряму; повертати.
|| Змінювати висоту, глибину руху.
Великий тлумачний словник сучасної української мови